українські чоловічі імена, https://feellavish.com/community/profile/brittburdette74/. Перший озвався Явтухів півень, далі засвідчили північ вавилонські дідугани десь на горі, а тоді вже прокинувся їхній (либонь, maryklein.ru далося взнаки те, що напередодні Данько приголомшив його ціпом). Десь за досвіта з хати вийшов Данько з круглою рогозянкою в руці, підійшов до груші, постояв на заповітному місці в якомусь солодкому роздумі, а далі поставив плетенку і подався на грушу неквапом, https://getlavado.co/ наче ягуар. Далі були такі делікатні, чемні, обережні, наче те, чого вони ще не мали, було живе, з ногами, руками, очима, поки що заплющеними, і з грудьми, які вже дихали під землею. То були перекази на імперії і республіки, на архіпелаги й континенти. Вони обидва були до безтями п’яні. І це нормальна ситуація, бо ідеали й стратегічні цілі суспільства – річ мінлива, і підручник, getlavado.co так чи інакше, має бути „підігнаний” під них (звісно, беручи до уваги, що всякий ідеал – на те й ідеал, що його важко вповні досягнути). Ну, що там у Вавилоні
Він навіть поглянув на свої руки, мов на дивину. Звикнувши одержувати ніким не контрольовані бариші за рахунок чужої праці, він спершу дуже занепокоївся від змін у правилах, введених у книговидавничу справу, намагався обійти їх, вдаючись навіть до шахрайства. Ні, родом він з міста Осиповичі, це кілометрів за сто від Мінська. І не минуло й хвилини, як він відчув, що на його заплющені очі впала велика тінь. Утім, його, як і Анджу, ніхто не питався про згоду. Легко одягнені пасажири – ніхто не сподівався влітку на таку холодінь – розбіглися від пароплава за одну мить. Він гнав по небу кучугури хмар, а по затужавілій землі зчорніле листя, клапті газетного паперу, використані білети в кіно, зібгані пачки від сигарет – все те сміття, яке назбирується протягом ночі у великому місті, багатому на кабаре, вар’єте, казино й інші місця розваг, де життя точиться мало не до ранку. Й міркував, чи дізнається колись людина, чи правильно й справедливо чинила протягом свого життя. Але чи міг про все це писати Безбородько в своїй «Історії»? » – «Ну так, але це того не стосується, – уточнив герой, – чайові – це плата за дрібні послуги, от, наприклад, коли тобі показують напрямок або популярні імена для хлопчиків парковщиків»
Данько білував бичка у клуні при ліхтарі, який висів на бантині, на запах крові чи на світло до клуні зліталися кажани, такі бентежні, що Явтухові здалося, ніби вони вилітали з його волохатих грудей. Тим часом хліб осипався, нічия смерть не могла б одірвати від жнив такого заповзятця, як їхній сусід Явтух, то він прийшов до небіжчиці вночі, привів Прісю, стояли вони в парі, стояли мовчки, невигойна ненависть палахкотіла до Соколюків у волохатих грудях Явтуха, запало йому в голову, що мали вони поперемінно обидва великий інтерес до Прісі, а Пріся до них, також поперемінно, се міг бути останній випадок гарні імена для хлопчиків 2023 замирення, і Явтушок скористався з нього, прийшов. Лук’ян раніше ніколи не думав, що передчуття багатства може бути таким страхітливо тривожним. Ще ніколи не любив він свого братика так ніжно, як у ці хвилини. У такі хвилини він тихо оплакував самого себе, а вавилонянам здавалося, що він оплакує їх. Данько упрів, як миша (від безнадії), а Лук’яньо (так його називав брат у хвилини великої розпуки) загубив окуляри в ямі й без них осліп